Про закисання очей у дорослих та дітей

Закисання очей — досить поширене явище, яке проявляється накопиченням слизу чи гною в куточках очей, злипанням вій після сну та відчуттям дискомфорту. У більшості випадків це є проявом природного захисного механізму: таким чином очі позбуваються пилу і дрібних частинок.

Невелика кількість фізіологічних виділень вважається нормою. Вони складаються з трьох основних компонентів: водного (продукують слізні залози), муцинового компонента (виробляють келихоподібні клітини кон’юнктиви), ліпідів (секретують мейбомієві залози). Разом ці компоненти утворюють захисну слізну плівку, яка зволожує й очищує поверхню ока.

Однак, якщо кількість виділень зростає, з’являється гнійний вміст, біль, світлобоязнь чи погіршення зору — це вже тривожні сигнали. У таких випадках необхідно звернутися до офтальмолога для встановлення причини закисання очей та вибору відповідного способу лікування. 

Причини закисання очей у дорослих та дітей

Закисання очей — поширене явище як серед дорослих, так і серед дітей. У дітей, особливо в немовлят, ця проблема виникає частіше через особливості вікового розвитку: вузькі носослізні канали, незрілу імунну систему та недостатній захист від бактерій. Навіть при правильному догляді очі дитини можуть закисати, і це не завжди свідчить про захворювання.

Причини закисання очей у дітей, не пов’язані з хворобами

1. Часткова непрохідність носослізного каналу. У новонароджених часто спостерігається легке закисання очей після сну: в куточках накопичується слиз. Це пов’язано з тим, що носослізний канал ще не повністю відкритий,  сльоза не може вільно відтікати, тому у невеликій кількості накопичуються волога та мікрочастинки. Зазвичай дитина не відчуває дискомфорту — добре їсть, спить і грається, а саме око не червоніє. У такій ситуації важливо регулярно очищати очі, а за рекомендацією лікаря — виконувати спеціальний масаж слізного каналу, що допомагає йому швидше “розблокуватися”.

2. Реакція на зовнішні подразники. Після прогулянки у вітряну погоду, перебування на яскравому сонці чи купання, коли в очі потрапляє мило або шампунь, у дитини можуть з’явитися незначні виділення, легке почервоніння та сльозотеча. Це — нормальна захисна реакція очей на подразники, а не ознака хвороби. Зазвичай достатньо делікатно промити очі та уникати повторного впливу подразника. Симптоми швидко минають. Важливо спостерігати за очима: якщо стан погіршується або подразнення не зникає — необхідно звернутися до лікаря.

3. Сухе повітря та протяги. Очі дитини можуть закисати навіть у приміщенні, через сухе повітря, яке провокує пересихання слізної плівки. Це робить очну поверхню вразливою до подразнень. Найчастіше таке трапляється в опалювальний сезон взимку або при використанні кондиціонера влітку. Щоб уникнути проблем, слід регулярно провітрювати кімнату, зволожувати повітря й уникати протягів. У більшості випадків цього достатньо, щоб стан очей нормалізувався. Усі описані стани зазвичай скороминущі та не потребують спеціального лікування. Проте, якщо закисання очей супроводжується почервонінням, болем, набряком або появою гнійних виділень — це може бути ознакою інфекційного процесу. У такому разі необхідна консультація офтальмолога.

Причини закисання очей у дорослих, не пов’язані з хворобами

Закисання очей не завжди свідчить про серйозне захворювання. У багатьох випадках це природна або реактивна відповідь організму на зовнішні чинники. Ось найпоширеніші з них:

1. Накопичення секрету під час сну. Часто люди помічають, що зранку очі здаються «закислими» — у куточках накопичується слиз або світлі кірочки. Це нормальне явище: навіть уночі очі продовжують самоочищатися, виводячи залишки сльози, пилу, відмерлих клітин і секрет мейбомієвих залоз. Вдень моргання допомагає змивати ці частинки, а вночі, коли повіки закриті, виділення накопичуються. Як правило, вони легко видаляються під час ранкового вмивання й не викликають жодного дискомфорту.

2. Вплив подразників: дим, пил, хлорована вода. Очі можуть почати сльозитися і закисати після контакту з димом, пилом або хлорованою водою. З’являється почервоніння, сльозотеча, відчуття печіння, «піску» в очах, легкий набряк і слизові виділення. Це захисна реакція: очі намагаються самостійно позбутися подразника. Як правило, симптоми минають після усунення чинника.

3. Синдром сухого ока (ССО). Тривала робота за комп’ютером, користування смартфоном, читання з екрана — все це затримує моргання, внаслідок чого порушується цілісність слізної плівки. Око не отримує достатньо зволоження, виникає сухість, печіння, подразнення, відчуття стороннього тіла й закисання. До зовнішніх факторів, що викликають ССО, також належать сухе повітря, кондиціонери, сигаретний дим, вихлопні гази та косметика . Погіршити стан можуть і деякі очні краплі з консервантами, а також ліки. Серед внутрішніх причин — гормональні зміни (особливо в період менопаузи), вікові зміни, запалення країв повік (блефарит), носіння контактних лінз, аутоімунні та системні захворювання. Усі ці стани можуть знижувати якість або кількість сльози, викликаючи дискомфорт і слизові виділення.

4. Неправильне використання контактних лінз. Якщо носити контактні лінзи занадто довго, не знімати їх на ніч або нехтувати правилами догляду, очі можуть реагувати подразненням і закисанням. З’являється почервоніння, розпливчастість зору, відчуття стороннього тіла, а вранці — злиплі повіки через виділення. Причина — накопичення мікробів і бруду на лінзах, і це може призвести до запалення або навіть серйозної інфекції. Щоб уникнути цього, важливо знімати лінзи вчасно, зберігати їх у чистому контейнері, не користуватися ними довше, ніж рекомендовано, обов’язково мити руки перед тим, як встановлювати лінзи.

Якщо закисання очей триває, супроводжується болем, почервонінням, зниженням зору чи гнійними виділеннями — варто звернутися до офтальмолога. Вчасна консультація лікаря допоможе уникнути ускладнень і обрати спосіб лікування.

Можливі захворювання, що викликають закисання очей у дітей і дорослих

Закисання очей може бути не лише фізіологічною реакцією, а й симптомом очних захворювань. У таких випадках важливо своєчасно звернутися до лікаря, щоб уникнути ускладнень.

1. Кон’юнктивіт. Це запалення слизової оболонки ока — кон’юнктиви. Має кілька форм, залежно від причин: Вірусний: виникає при зараженні аденовірусами або вірусом герпесу. Поширюється повітряно-краплинним шляхом, часто супроводжується болем у горлі та підвищенням температури. Виділення водянисті, без гною. Бактеріальний: зазвичай спричиняється стафілококами. Передається через забруднені руки чи предмети. Характерні рясні жовто-зелені виділення, що склеюють вії, а також почервоніння та набряк повік. Алергічний: є відповіддю на побутові або сезонні алергени. Основна ознака — постійний свербіж. За оцінками, від алергічного кон’юнктивіту страждає близько 40% населення
2. Блефарит. Запалення країв повік, що має різну етіологію: Стафілококовий: супроводжується появою щільних жовтих кірочок біля коріння вій, почервонінням шкіри повік, відчуттям печіння та іноді випадінням вій. Себорейний: проявляється жирними білими лусочками, схожими на лупу, а також свербінням і почервонінням повік. Демодекозний: викликається кліщем Demodex. На віях утворюються характерні циліндричні лусочки, свербіж посилюється вночі, вії стають тоншими та рідшають.
3. Кератит. Серйозне запальне ураження рогівки, яке може мати інфекційне (бактерії, віруси, грибки, паразити) або неінфекційне походження (травми(2), синдром сухого ока тощо).
   Інфекційний кератит, особливо герпетичний, є контагіозним.
   До групи ризику належать люди з ослабленим імунітетом і користувачі контактних лінз(3). Симптоми: різкий біль в оці, фотофобія, порушення прозорості рогівки, закисання. При перших ознаках кератиту необхідно терміново звернутися до лікаря.
4. Ячмінь та халязіон. Халязіон — це безболісне ущільнення, що повільно формується внаслідок закорковування мейбомієвої або залози Цейса. Утворюється через накопичення секрету, не супроводжується гострим запаленням чи болем. Ячмінь — гостре гнійне запалення волосяного мішечка вії або залоз повік. Супроводжується болем, почервонінням, набряком і виділеннями з ока.
   
5. Дакріоцистит. Запалення слізного мішка, що зазвичай виникає через закорковування носослізного каналу. У немовлят це часто пов’язано з вродженою непрохідністю сльозовивідних шляхів, що спричиняє застій сліз та розвиток інфекції. Симптоми: постійна сльозотеча, закисання, припухлість у внутрішньому куточку ока. У дорослих дакріоцистит зазвичай розвивається на тлі хронічного синуситу, травм або вікових змін. Цьому стану притаманні біль, набряк, гнійні виділення при натисканні в ділянці перенісся. Отже, закисання очей може бути як безпечною фізіологічною реакцією, так і ознакою серйозного захворювання. Якщо виділення змінюють колір, стають ряснішими, з’являються почервоніння, біль, набряк або погіршення зору — не зволікайте. Вчасна консультація офтальмолога допоможе встановити точну причину та обрати спосіб лікування. Ось літературно опрацьована версія тексту у м’якому, професійному стилі — з чіткою структурою та доречною термінологією для освітніх матеріалів або брошур:

Лікування виділень з очей: що потрібно знати

Виділення з очей — це не самостійне захворювання, а симптом, який може свідчити про різні порушення. Вони виникають як реакція на подразнення, сухість повітря, алергію, інфекцію або проблеми з прохідністю слізних шляхів. Якщо виділення густі, жовтувато-зелені, очі червоніють, з’являються кірочки та біль — ймовірно, трапилася бактеріальна інфекція. Якщо очі сльозяться, сверблять, але гнійних виділень немає — можлива причина в алергії або синдромі сухого ока.

У немовлят виділення можуть бути пов’язані з неповною прохідністю носослізного каналу: сльоза застоюється, і з’являються слизові чи гнійні виділення навіть без ознак запалення.
Лікування залежить від встановленої причини. Офтальмолог може рекомендувати антибактеріальні або противірусні очні краплі, протиалергічні засоби, сльозозамінник при сухості очей, масаж слізного каналу у новонароджених для покращення дренажу.

До консультації з лікарем можна акуратно промивати очі чистою кип’яченою водою або фізіологічним розчином, використовуючи стерильний ватний диск для кожного ока окремо.
Для щоденного гігієнічного очищення повік і вій рекомендовані спеціальні офтальмологічні серветки, наприклад, Блефаклін. Вони не містять консервантів, ароматизаторів і агресивних речовин, мають м’яку дію, підходять для дорослих і дітей від 3 місяців.

Гігієна повік при закисанні очей

Очищення повік — це не просто частина догляду, а необхідний етап лікування при регулярних виділеннях з очей. Вранці та ввечері необхідно ощадно очищати повіки, використовуючи безпечні засоби без агресивних добавок, ароматів та консервантів. Таким засобом є Блефаклін® — стерильні офтальмологічні серветки для щоденної гігієни повік. Вони не потребують змивання, не викликають подразнення, тому підходять для чутливої шкіри навколо очей.

Серветки просочені спеціальним розчином, який містить гіалуронову кислоту, екстракти іриса флорентійського та Центелли азійської — компоненти, що зволожують, заспокоюють і сприяють відновленню шкіри.
Блефаклін® дозволений для використання у дорослих, дітей з 3 місяців, а також у носіїв контактних лінз.

Задля очищення серветкою проводять по лінії вій від зовнішнього кута ока до внутрішнього, без натискання. Це мінімізує ризик подразнення та сприяє швидшому загоєнню. 

Для глибокого очищення можна додатково використовувати Теагель® — спеціальний офтальмологічний гель, який м’яко розчиняє забруднення, не шкодить природному захисному бар’єру шкіри.

Регулярне використання таких засобів дозволяє зберегти чистоту повік та запобігти запаленню, особливо при схильності до закисання очей.

Висновки:

1. Закисання очей – це не діагноз, а симптом, який може бути пов’язаний як з інфекцією, так і з подразненням, алергією, сухістю чи порушенням слізного відтоку. Виділення з очей після сну вважаються фізіологічною нормою.
2. У дітей, особливо новонароджених, частою причиною виділень з очей є тимчасова непрохідність носослізного каналу. У дорослих – запалення повік, носіння контактних лінз, зовнішні подразники та синдром сухого ока.
3. Лікування залежить від причини: при інфекціях призначають краплі (антибактеріальні, противірусні), при сухості сльозозамінник, при застої сліз може призначатися масаж слізного каналу.
4. Правильна гігієна (очищення) повік відіграє ключову роль – регулярне очищення від слизу та інших забруднень допомагає зняти запалення, запобігти повторним загостренням і прискорити одужання.
5. При виражених або затяжних симптомах (гнійні виділення, біль, набряк, почервоніння) важливо не займатися самолікуванням, а звернутися до лікаря.